Чорний півень

Котилася торба
з високого горба.
У торбі намисто –
перлини іскристі.
У кожній перлині
боги та богині,
озера прозорі,
галактики, зорі,
комети, планети,
есеї, сонети,
долини і гори,
краса і потвори,
річки та пороги,
рокадні дороги,
відвага і зради,
чесноти і вади,
скарби, таємниці,
хліби-паляниці…

Anatoliy Anatoliy
Жила колись в одному місті жінка самотою: ні дітей, ні чоловіка не мала.І якось подумала собі: Піду-но я на базар куплю курчатко.
Так і зробила . Купила чорне курчатко.
І виріс з того чорного курчатка півень. Та такий гарний — козак, а не півень! Пір'я — як смола, чуб — як шапка смушева, а штанці — немов шаровари. Про хвоста й казати нічого — не хвіст, а прапор! 
А як закукурікає — пів міста чує!
Чижик, чижик,  чижинець, Прехороший молодець! По садочку скакав, Пані Марію вітав.